ТЕМА: Вплив ВІЛ-інфекци на організм людини. Поняття про СНІД

Мета: сформувати поняття про ВІЛ/СНІД, усвідомити Зв'язок між способом життя й ризиком інфікування, розвивати вміння уважно ставитися до свого здоров'я, виховувати толерантне ставлення до людей з ВІЛ. Матеріали та обладнання: роздавальний матеріал.

Поняття: вірус імунодефіциту людини, синдром набутого імунного дефіциту, толерантність. Тип уроку: урок-дослідження.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Урок передбачає дослідницьку діяльність учнів у групах.

ІІ. АКТУАЛ|ЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Слухання казок «Мандрівка в країну Здоров'я»

Декілька учнів зачитують свої твори. Обговорення ка­зок, перегляд ілюстрацій.

Фронтальна діяльність

Методичний прийом, що називається «Кластер» (у пере­кладі з англійської — гроно). '

Перед класом ставиться завдання: «Згадайте та запишіть усе, що ви знаєте про ВІЛ/СНІД».

Форма роботи: обговорення та доповнення одне од­ного.

Результат цієї роботи відображається в схемі на дошці:

Схема є орієнтовною, продемонстровано лише принцип, оскільки неможливо передбачити, які варіанти побудови по­дібної схеми запропонують учні на уроці.

♦ Інформація для роздумів

- Мабуть всі ви чули пісні культової британській' групи «Оиееп», наприклад, всесвітньо відомий хіт «Ш аге їЬе сІіатріоп5».

Соліст цієї групи, Фредді Меркурі, на жаль, став жертвою страшної хвороби — СНІДу. Ось його слова:

«Ураховуючи чутки, що поширилися в пресі, я хочу сказати-, що аналіз моєї крон підтвердив присутність ВІЛ. У мене СНІД. Я вважав за потрібне тримати цю інфор­мацію в таємниці, щоб зберегти спокій рідних та близьких. Однак прийшов час повідомити правду моїм друзям та прихильникам в усьому світі. Я'слодіваюсь, що кожний приєднається до боротьби із цією жахливою хворобою».

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ діяльності .

 Слова вчителя

За даними фонду АнтиСНІД (станом на липень 2012 ро­ку), 212 800 українців інфіковані ВІЛ, у тому числі 51 500 ви-

падків на СНІД. За неофіційними даними, число інфікованих ВІЛ в Україні становить 370 000 осіб.

У таких регіонах України, як Одеська, Миколаївська, Дніпропетровська, Донецька області, спостерігається найви­щий рівень поширеності ВІЛ-інфекції.

На початковій стадії епідемії в Україні більшість тих, хто був інфікований, були споживачами ін'єкційних нарко­тиків. Однак за останні 10 років вірус вийшов із середовища * наркоманів і поширюється серед усіх груп населення. Проте г в суспільстві й досі панує думка, що на СНІД хворіють лише люди, які працюють у секс-бізнесі, та ті, що вживають наркотики.

Статистика свідчить, що більша частина ВІЛ-інфікованих людей — це особи віком від 19 до 39 років. За останні п'ять

І років збільшилася кількість інфікованих жінок. Сьогодні всі ї - верстви населення мають ризик отримання інфекції.

Повідомлення теми уроку, постановка мети й завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Ш Постановка дослідницького завдання

План роботи:

•                           етап — висування гіпотези;

•                           етап — перевірка гіпотези пошуковим шляхом, уста­новлення наукових фактів та формулювання висновку;

•                          етап — у ході дослідження пропонується скласти тези щодо загальної характеристики ВІЛ/СНІДу: симптомів та ета­пів розвитку захворювання, основних шляхів передачі та необхідних заходів щодо профілактики.

Гіпотеза: люди, які інфіковані ВІД, не становлять за­грози для оточуючих, якщо дотримуватись певних правил.

Розповідь учителя

ВІД (трус імунодефіциту людини) — це вірус, який руйнує імунну систему та робить людину сприйнятливою до різних інфекцій і захворювань.

. ВІД-інфекція — це захворювання, спричинене вірусом імунодефіциту людини. Воно включає в себе період трива­лого вірусоносійства (10 і більше років), а терміном СНІД (синдром набутого імунодефіциту) позначають кінцеву ста­дію ВІЛ-інфекції. Сам собою ВІЛ не є смертельним чинни* ком, але функціонування цього вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може при­звести до смерті людини. На стадії остаточного ураження імунної системи людини розвиваються супутні захворювань ня — запалення легенів, органів травлення, головного моз­ку, туберкульоз, утворення злоякісних пухлин шкіри й су­дин. Руйнуючи імунну систему, ВІЛ робить організм нездатним протистояти не лише зовнішнім інфекціям, але й умовногїатогенним інфекційним агентам (бактеріям, гриб" кам тощо), що зазвичай існують в організмі людини і не спричиняють захворювань. Проміжок часу між інфікуван­ням ВІЛ і розвиткові стадії СНІДу може бути різним, за­лежно від загального стану здоров'я інфікованої людини, її способу життя та інйіих обставин. Близько 40 % інфікова­них переходять у стадію СНІД лише через 12-13 років піс­ля зараження. Утім, у будь-якому разі хвороба закінчуєть­ся смертю. Тривалість фази СНІДу зазвичай не перевищує 3-х років.

«Синдром» означає, що йдеться не про окрему хворобу, а про цілий комплекс різних симптомів захворювання.

«Набутий» означає, що це можна придбати, або зарази­тися.

«Імунодефіцит» — перша частина слова, яка означає, що йдеться про імунну систему людини, а друга частина сло­ва — «дефіцит» — означає, що імунна система порушена.

Механізм розвитку захворювання

Потрапляючи в організм, вірус проникає в клітини імунної системищоб у них жити й розмножуватися, при цьому робота самих клітин порушується. У процесі розмно­ження ВІЛ використовує клітину як матеріал длястворен-

ня подібних до себе. ВІЛ проникає всередину клітини, його оболонка зникає, і всередині клітини починається створен­ня нових вірусних частинок. Оскільки процес повторюєть­ся, все більша кількість клітин уражається вірусом і гине. Усі існуючі антивірусні препарати пригнічують розмножен­ня вірусу, їобто перешкоджають створенню нових вірусних частинок.

Робота в групах

Демонстрація та аналіз відеоматеріалів «Шляхи переда­чі ВІЛ/СШДу» (або опрацювання роздавального матеріалу, наукової літератури).

Існує велика кількість різноманітних матеріалів щодо проблематики ВІЛ/СНІДу. Наприклад, можна рекоменду­вати для роботи інтернет-ресурс «Всеукраїнський молодіж­ний проект "Україна проти СНІДу"» — Ь1кр://впі<3.іп.иа/. Тут можна знайти і статті, і відеоматеріали до уроку. Його також можна рекомендувати учням для самостійного до­слідження.

Під час перегляду фільму (або опрацювання матеріалів) учні звертають увагу на такі моменти:

•                           шляхи передачі ВІЛ;

•                           через що неможливо заразитися ВІЛ;

•                           профілактика зараження ВІЛ.

Узагальнення результатів дослідницької діяльності. Методичний прийом

«Опитування ланцюжком»

Учні по черзі дають відповіді на запитання, що були по­ставлені перед переглядом навчального відео (опрацюванням наукової літератури), у будь-який момент слово передається іншому учню, який продовжує, не перериваючи логіки відпо­віді попередника. Прийом активізує увагу та пізнавальну ак­тивність учнів.

Висновки з проведеної роботи оформлюються у вигляді схеми на дошці або учням пропонується Заповнити заготовку схеми (роздавальний матеріал до уроку).

Запис тез на дошці та в зошиті.

ВІЛ-інфекція НЕ передається побутовим шляхом:

•                 при дотиках, обіймах, рукостисканнях;

•                через поцілуцки;

•                 через посуд, столові прибори;

•                 через їжу;

.      через постільну білизну, предмети побуту, іграшки;

- в   повітряно-крапельним шляхом (у тому числі при чханні

і кашлі);

-     при купанні у воді;

•                 через ручки дверей і кранів» унітази;

•                 через гроші;

•                 через спортивні прилади;

•                 через укуси комаз? або тварин.

•                  Фронтальна бесіда      

Повернення до дослідницького завдання, що було по­ставлене на початку уроку.

Висунута гіпотеза: люди, що інфіковані ВІЛ, не становлять загрози для оточуючих, якщо дотримуватись певних правил. .

—                       Які результати нашої роботи?

—                       Які наукові факти ми з'ясували в підтвердження на­шої гіпотези?    ,

—                       Ми довели, що...

—                       Спростували, що...

Формулювання висновку. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 — Як слід ставитись до людини, якщо ви довідались про наявність у неї ВІЛ-інфекції?

Учні стисло висловлюють свій висновок щодо результа­тів дослідницької роботи.

Розповідь учителя

Толерантне ставлення до людей, які інфіковані ВІЛ

Толерантність — відмова від домінування та приму­шування, визнання права інших людей на власні думки та погляди, повага й визнання рівності.

Дискримінація — це ізоляція або відторгнення людини суспільством, що формує до неї несправедливе, упереджене ставлення через належність її до відповідної групи людей або того, що оточуючі вважають ЇЇ членом такої групи. .

Останнім часом пандемія ВІЛ/СНІДу з дивовижною швидкістю поширилася світом. Тому ця проблема стосується не окремих людей чи певних прошарків соціуму, а всього сус­пільства: бідних і багатих, іноземців і місцевих жителів, чо­ловіків і жінок, людей похилого віку, дітей і молоді, людей різних професій, віросповідання й національної належності.

Проблема ВІЛ — це проблема не лише медична, але й со­ціальна. У ставленні до ВІЛ-інфікованих залишається страх заразитися, спричинений незнанням шляхів поширення ВІЛ.

Люди-носії ВІЛ стають ізгоями. Негативну роль у став­ленні суспільства до інфікованих є пануюча думка про те, що хворий на СНІД є або наркоманом, або повією, тому вони не заслуговують навіть на співчуття.

Люди, позитивний ВІЛ-статус яких стає відомим, по­терпають від дискримінації та порушень своїх прав. Це ви­являється в ізоляції та остракізмі з боку родини, друзів та сусідів, звільненні з роботи або ж створенні умов, що змушу­ють їх звільнитися.        

Страх піддатися дискримінації може утримувати людей від того, щоб звернутися за лікуванням у зв'язку зі СІІІДом або відкрито визнати свій ВІЛ-статус.

Для того щоб уникнути подібної ситуації, слід знати: що таке ВІЛ, шляхи його поширення й наслідки.

До заходів, що запобігають дискримінації, належать:

•                        правовий захист ВІЛ-інфікованих, відповідне законодав­ство й процедури його реалізації;

•                        інформація та освіта населення щодо можливих шляхів поширення ВІЛ;

•                        роз'яснення ВІЛ -консул ьтантів, психологів щодо розу-

^е міння проблем інфікованих людей. Допомога людям

у розумінні того, що з ВІЛ можна жити і що досягнення в галузі лікування дають реальну надію на майбутнє;

•                        забезпечення дотримання професійних і етичних норм медичних працівників. У разі виникнення, порушень професійної етики слід передбачити адекватні форми від­шкодування морального збитку;

•                         забезпечення доступу до медичних препаратів і їх ви­користання для лікування ВІЛ.

Висновок: пам'ятайте, що ВІЛ або СНІД — це не привід для дискримінації. Люди, що живуть з ВІЛ/СНІД, також ма­ють емоції і почуття. Ці люди відчувають себе ізольованими, не отримуючи підтримки, у якій є потреба. Саме толерантне ставлення кожного з нас може змінити погляд суспільства на цю проблему.