Мамо, чуєш, повертаюсь!
Скоро буду в рідних я краях,
Бачиш, я – живий, я посміхаюсь!
Мамо, вже закінчилась війна!

Вже не буде більше сліз і горя, 
Вже не буде поминальних молитов,
Пролили за перемогу ми багато крові,
І не хочу я, щоб це іще колись було…

Так, не всі тепер повернуться додому…
Декого навік прийняла вже земля,
Стали у шеренгу Зниклі й Невідомі -
Ті, чиїх навік згубились імена…

Покалічених багато нас зосталось,
Милиці навік, візок, протез – рука, 
Але ми живі! Ми силу духу не втрачали,
Сила духу покаліченою не бува!

Знаю, час назад не можна повернути…
І немає більше у минуле вороття,
Але Ми повинні, мусим, маєм далі жити!
І прожить життя за тих, кого уже нема!

Ми усі змогли! Ми вистояли в битвах!
Захистили Україну - рідний край!
Лине хай у небо лише радісна молитва!
Мамо, я прийшов, закінчилась війна!