Тема: ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ... ЛІНА КОСТЕНКО. УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА... 

Мета: почати ознайомлення учнів з новим розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до Батьківщини. 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ 

ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 

Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором.

Хитру сороку

Спіймати морока,

На сорок сорок —

Сорок морок.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

—   Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Відкрийте підручники, с. 60. Прочитайте  назву розділу

 — З творами яких авторів ми ознайомимося в цьому розділі?

— Хто із цих авторів вам відомий?

—   Чого навчимося?

—   Що нового дізнаємося?

Гра «Рибки» 

Самостійне мовчазне читання учнями вступу до розділу 

— Що говориться у статті про художників? про письменників? 

— На що слід звертати увагу, читаючи твори розділу? 

—   А що об’єднує твори цього розділу ви дізнаєтесь, коли розгадаєте кросворд.

Розгадування кросворду.

1. Основний закон держави.
2. Вільна людина.
3. Головна річка країни.
4. Найвища гора нашої країни.
5. Місто — перша столиця.
6. Урочиста патріотична пісня, яку виконують під час відкриття свят, під
   час нагородження спортсменів-переможців.
7. Той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму  народові, готовий заради них на жертви
   й подвиги.

Молодці, діти. Вивчаючи новий розділ, ми будемо говорити про рідний край, проУкраїну.

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступна бесіда.

Є багато країн на землі

В них озера, річки і долини,

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина!

• Кожна людина завжди з великою любов'ю і душев­ним трепетом згадує місця, де минуло її дитинство. То родинне вогнище — маленька батьківщина кож­ної людини, де живуть мама, тато, дідусь, бабуся, сестри, брати. І якщо скласти маленькі батьківщини кожного з нас — вийде наша велика держава Украї­на. А кожному з нас мила серцю Україна, тому що тут ми народились, тут зустрічаємо вперше росяні свята, спостерігаємо, як сонечко котиться на захід. Це для нас навесні співають невгамовні солов'ї та цвітуть білесенькі сади, чарівниця осінь дарує найтеплішу гаму золотих кольорів. Бо та земля, на якій народилися, усім, як мати, у всьому світі, найдорож­ча, найдобріша, наймиліша. І недаремно свою Віт­чизну українці з прадавніх часів називають ненькою – Україною.

Учень

Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене — найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці — одна!

Як в віночку, в барвистому цвіті.

Учениця

Україно, ми дочки твої і сини,

Ти всіх нас любов'ю зігріла,

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас їхні вітрила.

• Мамина пісня, батьківська хата, ді­дусева казка, бабусина вишиванка, рушник, калина біля вікна — все це наші народні символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, сповита легендами, пе­реказами, вона завжди буде символом добра і надії, віри у краще. Як мовиться в пісні, Батьківщина по­чинається з рідного порога, а отже, з отчого дому.

Виконання пісні «Добрий день, матусю Україно!»

2. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

 - Що для вас означає слово «Україна». Які асоціації і уявлення викликає у вас слово Батьківщина?

(рідний край,  село Половлі, дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку, батьківська хата, школа,)

3. Розповідь учня про Україну.
4. Робота над віршем Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна...»

1. Розповідь учнів про Ліну Костенко.

1 учень. Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у м. Ржищеві на Київщині в родині вчителів. 1936 р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. У 1946 р. опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина поступила в Київський педагогічний інститут ім. М. Горького, але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім. М. Горького, який закінчила 1956 року.

2 учень. Ліна Костенко - автор збірки віршів «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961),  «Сад нетанучих скульптур» (1987), збірки віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987), книжок - «Над берегами вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай» (1979), «Неповторність» (1980).

3 учень.

·        Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка 1987року за роман «Маруся Чурай » і збірку «Неповторність»;

·        Премія імені Франческо Петрарки (1994) за книжку « Інкрустації », видану італійською мовою.

·        1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Ліну Костенко найвищою своєю відзнакою — медаллю Святого Володимира.

·        Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Почесний професор Національного університету «Києво-Могилянська академія». 

·        Нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992),  орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

·        2012 рік – Відзнака «Золотий письменник України», яка надається Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця» українським письменникам-романістам, чиї романи вийшли у формі паперової книжки сумарним накладом в Україні та за межами України.

2. Виразне читання вірша відеозапис.
3. Словникова робота. Перегляд презентації.

Сліпну від краси –  все таке гарне, як сонце,  що аж очі закриваються

Не тямлю – не розумію

Незрадливий – вірний, не здатний на зраду

Спинись і з Богом говори – краса вічна, як Бог.

Нетліннна - вічна

Усе як є – усе, що є на землі (дороги, явори…)

Краса висока і нетлінна (вічна)

4.  Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне читання вірша учнями

   - З якою інтонацією, в якому темпі будете читати вірш?

   - Де зробите найбільшу паузу?

   -  Які слова прочитаєте з більшою силою голосу?

5.  Виразне читання вірша учнями.
6.  Бліц-опитування:

 -  З яким почуттям поетеса пише про красу рідної землі?

 -  Які почуття охоплюють поетесу при згадці про рідну Україну?

 -  Що постає в її уяві?

 -  Якою є ця краса?

 - Як ви розумієте останній рядок вірша?

 - Як поетеса ставиться до своєї рідної землі?

 - Якими словами вона виражає почуття любові до рідного краю? 
 - Цей вірш ніби малює у нашій уяві дивовижні картини природи батьківського краю, що ви уявили, слухаючи його?

7. Гра «Добери риму».

Краси — ... (ліси).

Диво — ... (незрадливо).

Явори — ... (говори).

Україна — ... (нетлінна).

5. Фізкультхвилинка
6. Робота над віршем В.Сосюри «Як не любить той край…»:

1. Розповідь учня про В.Сосюру.
2. Виразне читання вірша вчителем.

Діти, закрийте очі і уявіть картини, які  змальовує поет)

 -   Чи  сподобався Вам вірш?  Який край  змальовує поет? (вірш мені сподобався, тому що поет  змальовує  рідний край,  край, де людина народилася, вперше  почала ходити , зростати, любуватися красою рідної природи.)

       3. Читання вірша учнями самостійно

       4.  Робота над змістом вірша:

-   Що автор підкреслює у вірші? (Автор підкреслює, що світ, який оточує людину, прекрасний. Про це він пише так: «Солодкий дивний світ, що ми звемо життям»)

-   З якими почуттями потрібно його читати? (вірш потрібно читати з почуттям гордості за свій край, тому що не можна не любити край, де ти народився)

          -   Куди  ми мандруємо стежиною? ( Стежиною дитинства  ми мандруємо по рідному    краю)

          -  Як ви вважаєте, поет запитує чи стверджує «Як не любить той край!» ( Я думаю, поет стверджує: «Як не любить той край», бо він сам його любить)

          5.Робота над виразним читанням вірша . Пригадайте основні засоби виразного читання. 

Інтонація вірша  (розповідна, перелічувальна, спокійна, із замилуванням)

       Темп -  це швидкість читання.  Наприклад, уповільнений темп

        Паузи  (зупинки). Паузи бувають довгі, середні, короткі.

       Логічний наголос (виділення голосом важливого слова у реченні)               

 Підготовка до виразного читання вірша.

-     Скільки речень у вірші?

-     Які ці речення за метою висловлювання?

-     З якою інтонацією, у якому темпі будете читати вірш?

-     Які слова слід виділити голосом?

     6. Виразне читання вірша учнями.

      - Які почуття передає поет у вірші?

     - Чим він захоплюється?

    -   Яким він описує людське життя? З чим його порівнює?

    7.Заучування вірша напам’ять.

ІV. ПІДСУМОК УРОКУ

       Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

       Що було найцікавішим?

       З яким настроєм завершуєте урок?

   Отже,  ви на уроці висловлювали свої почуття, використовували багатства нашої мови. Бажаю, щоб ваші душі були відкриті для добра і любові, бо саме вам творити майбутнє нашої Вітчизни.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ : Вивчити напам’ять вірш (с. 60–62).