Тема . В моєму серці Україна  .

Мета: Збагатити  знання учнів про нашу державу. Розширити та уточнити знання учнів про державні та народні  символи України. Виховувати патріотичні почуття , бажання приносити користь своїй країні .  Продовжувати  формувати навички поводження під час урочистих подій.

Обладнання . Карта України , віночок , квіти для виготовлення віночка , сонечко з промінчиками , свічка , хліб , рушники , калина , колоски , запис із державним гімном України , презентація «Державні та народні символи України»

І. Організаційний момент .

Привітання до гостей .

• Діти , сьогодні до нас на урок завітали гості . А коли в домі гості – це свято . Тож проведемо свій урок так , щоб нашим гостям було цікаво .

Гостей дорогих ми вітаємо щиро .

Прийміть від душі хліб та сіль .

І наш низький , глибокий уклін .

ІІ . Мотивація навчальної діяльності .

Повідомлення теми та завдань уроку .

Красивий, щедрий, рідний край

І мова наша - солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься  …     (Україна).

       Сьогодні ми з вами спробуємо вирушити в цікаву і незвичайну подорож , в якій ми ознайомимося з  державними і народними символами України, скарбами, святинями  нашого народу.  Ці  скарби незвичайні: їх відчувають люди серцем і душею, а ми з вами побачимо їх.  В  ході подорожі будемо збирати скарби та святині, якими багата наша Україна .

       Подорож  готові  почати? (так)

ІІІ . Основна частина

Перша  зупинка, яку ми зробимо буде називається «Наша Батьківщина – рідна Україна». 

        Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна – це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме , яким буде майбутнє України.

                        Ще  ми дізнаємося звідки пішла назва Україна

Наша земля

(Легенда)

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки забарилися, і землі їм уже не діста­лося. От вони прийшли до Бога, а він у цей час саме молився , і вони не посміли йому щось сказати. Стали чекати. Він їм запропонував чорну землю. "Ні, — відповіли наші предки, — там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці". "Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам'ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні — ворога".

Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. Країну свою назвали Україною, а людей - українцями.

— Ось так утворилася наша держава.

     Дидактична вправа «Додай слівце»

Прислів’я:

• Рідний край – земний … / рай.
• Кожному мила своя … / сторона.
• Що країна, то … / родина.
• Людина без вітчизни, як соловей без … / пісні.
• Добре тому, хто у своєму … /домі.

1. Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ». 

Даючи відповіді на запитання , ви будете прикріплювати промінчики до сонечка , щоб воно нас сьогоднішньої осінньої пори зігріло  .
- Діти, а що для вас Україна? 

( це рідний край, де я народився, живу, де живуть і працюють мої батьки; це земля,  на якій народився видатний український поет і художник Т.Г.Шевченко; це ліси та парки, гори, ріки і степи; це вулиця, на якій я живу, школа, мої друзі; це моя родина: тато, мама, сестричка, бабуся, дідусь, рідна домівка .

Якою для вас є Україна ?

( рідна, найдорожча, квітуча, прекрасна, привітна, щедра, хлібна , мальовнича співуча .)  

• Який висновок можна зробити з того , що ви почули ?

Висновок :"Люби і знай свій рідний край!".

Друга наша зупинка – «Державні символи України». Тут ми дізнаємося про три основні державні символи України .

Послухайте таку казку-легенду:

Жила собі жінка. І мала вона трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і готові були віддати за неї своє життя.

          Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір. Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву корону люди дали першому синові ім'я Тризуб.

          Середньому сину мати дала в дорогу синьо-жовтий одяг. Сміливий і сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором.

          А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний спів люди дали йому ім'я Гімн.

          Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і урочистий гімн прославляють рідну неньку-Україну.

      У статті 20 Конституції України записано: "Дер­жавними символами України є Державний прапор України, Державний герб України і Державний гімн України".

Золотий тризуб на блакитному тлі як символ влади — дуже давній знак.

Були в Україні й інші герби. Але серед усіх гербів найуживанішим в історії України був і залишається тризуб. Чому саме? Мабуть тому, що число три завжди вважалося казко­вим, чарівним. У нашому сучасному гербі відобра­жено триєдність життя. Це батько, мати і дитя. Вони в свою чергу символізують силу, мужність і любов.

Наш герб — тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб — тризуб. Недоля нас косила.

Та ми зросли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

Прапор — це символ державності та національної незалежності.

       28 січня 1992 року Верховна Рада України зат­вердила Державний прапор України — синьо-жов­тий. Жовтий колір символізує багатство нашого народу    . Це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна,  що дарує життя всьому сущому на землі, а також колір  жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів  би, не заколосився хліб.

 А синій . Звичайно, це колір ясного, чистого, мирного неба.

Прапор – державний символ,

Він є в кожній державі;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо – жовтий прапор маєм,

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

З ним навіки є народом

українським в Україні.

  Гімн – це урочиста пісня, яка є символом її державності .    Запам’ятайте! Гімн співають і слухають стоячи. Державним  Гімном   України є пісня «Ще не вмерла України…» Слова національного Гімну написав у 60-х роках ХІХ століття український поет Павло Чубинський. На музику вірш поклав  Михайло Вербицький. Мелодія Державного Гімну виконується під час державних та урочистих заходів, при відзначенні державних свят, демонстрацій військових  парадів, ушануванні почесних гостей держави,  переможців у міжнародних спортивних змаганнях.

     - Який висновок можна зробити із того , що ви почули ?

Висновок  «Шануймо символи держави!».

Ось  і третя зупинка, яку ми зробимо, яка називається «Без верби й калини – нема України».

      Тут ви почуєте про народні символи України

До народних символів відносимо: рушники, хліб і сіль, вербу, калину, чорнобривці, барвінок  , вінок тощо.

 За всіх часів і в усіх народів було найбільшою святістю, коли лежав на столі хліб. Хліб був мірилом життя. Будь-яке свято не обходилося без паляниці. Народжувалася дитина — йшли з хлібом, справляли весілля чи будували хату — неодмінно приходили з хлібом, дорогих гостей зустрічали хлібом-сіллю.

ПРО ХЛІБ

— Не кидайся хлібом, він святий! —

В суворості ласкавій,

Бувало, каже дід старий

Малечі кучерявій.

— Не грайся хлібом, то ж бо гріх! —

Іще до немовляти

Щасливий стримуючи сміх,

Бувало, каже мати.

Бо красен труд, хоч рясен піт,

Бо жита дух медовий,

Життя несе у людський світ,

І людські ріднить мови.

Хто зерно сіє золоте

В землю палку невтомну,

Той сам пшеницею зросте

На полі вселюдському.

Український рушник завжди був святим оберегом. Рушники використовували скрізь: коли народжува­лася дитина, коли одружувалися, коли зустрічали гостей і коли проводжали в останню путь.

В Україні з давніх-давен роботящі жінки виши­вали рушники. Кожна господарка хотіла показати, яка вона майстриня. Чим більше висіло в хаті руш­ників, тим люди жили краще. Різні узори і кольори використовували, коли їх вишивали .  Ко­жен з вишитих елементів оберігав людську оселю від злого й недоброго. Ми бачимо — найбільше на рушниках червоного кольору. Цей колір дуже любили наші прабабусі. Вони вірили, що цей колір принесе їм тільки удачу та оберігатиме від усього лихого.  Зустрічається і чорний колір — колір смутку. Також поширювалися і різнокольорові рушники .

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи.

Колись давним-давно дуже шанували калину в Україні. Калина – найчарівніша рослина . Про неї складено багато художніх творів , пісень , легенд , казок , прислів’їв , загадок . З давніх – давен вона була найулюбленішою рослиною , яка росла біля кожної української хати . Калина давно стала символом України . Калина – це образ добра , справедливості .  В Укра­їні існував гарний звичай: коли в сім'ї народжувалася дівчинка — обов'язково садили кущ калини біля хати, щоб була вродливою.

Я хочу розповісти легенду про калину.

Колись давно, коли вороги напали на село, одна дів­чинка, щоб врятувати людей, завела ворогів у дрімучий ліс. Вони зрозуміли, що дівчинка навмисно так зробила і вбили її. Там, де розбризкалася дівоча кров, виросли калинові кущі. А ягоди мають червоний колір — то колір крові. Ось чому так шанують цей кущ українці.

Верба — це теж народний символ нашої держави. За що ж люди так шанують вербу? За те, що вона перша радує нас своїм гарним цвітом, що очищає водяні джерела, а її могутнє коріння захищає землю. А ще за те, що вона має велику силу до життя.

В степу, де не ростуть ліси, а лише трава, був на засланні поет Т.Г.Шевченко. Посадив він маленьку гілочку верби. Доглядав її. Гілочка прижилася. Сумував поет за Україною, та, поглянувши на вербу, згадував рідну українську землю.

• Діти , а що отримаємо , коли сплетемо квітку до квітки ?

Український віночок не тільки прикраса  і невід’ємна частина українського костюма , а й символ – оберіг . Віночок нагадує сонце , тому він захищає дівчат від різних хвороб ,  це символ ніжності .

До українського віночку вплітали різноманітні квіти і прикрашали  його стрічками.

• Сьогодні ми також спробуємо сплести віночок і дізнаємося про значення квіточок у ньому .

1. Я вплету у віночок соняшник  . Що символізує вірність і відданість .
2. А я вплету до віночка ромашку . За віком вона наймолодша у вінку і дає людям здоров’я , доброту і ніжність .
3. Поряд з ромашкою вплету цвіт калини – символ краси та дівочої вроди . Символ України .
4. А я вплету барвінок . Це дивна квітка . Вона зберігає свій синій колір навіть під снігом . Люди вважають барвінок символом життя .
5. Я вплету цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові .
6. Я вплету до вінка ружу . Це символ віри , надії і любові .
7. Я вплету м’яту . Символ затишку і спокою .
8. Я вплету безсмертник , бо він дарує нам здоров’я . У віночку це символ довголіття .
9. А я вплету чорнобривці . Це символ вроди .
10. Вплету до віночка волошку . Символ чистоти .
11. А я вплету мак .Символ родючості , молодості . краси , символ пам’яті
12. Я вплету мальву . Символ мужності .

• Який висновок зробимо ?

"Знай і поважай народні символи!".

Наступна зупинка -  «Заспіваймо пісню веселеньку» .

Тут ми заспіваємо пісню «Моя Україна »

Зупинка «Пізнай свій край»

Коротенька  заочна екскурсія до музейної кімнати «Історія села» .

     Переступивши поріг музейної кімнати , ми потрапляємо в особливий світ , де представлено далеке і не зовсім далеке минуле нашого села .      

     Учні школи зібрали багато історичних матеріалів та експонатів , які відображають минуле рідного краю , культуру і побут села Половлі . Допомагали в цьому старожили села .

          На чільному місці у музейній кімнаті , як і в давні часи розміщено піч . ЇЇ називають годувальницею . Бо в ній пекли , варили , вона зігрівала і на ній спали

Поряд із піччю стояла  хлібна лопата .

Біля печі висів на стіні мисник із посудом . Посуд на той час був глиняний . А люди , які виготовляли посуд називалися гончарі .

       Гордістю музею є вишитий старовинний одяг . Та взуття , плетене із кори – постоли .

Ось такими були праски .

 Господарські знаряддя : ступа , в якій товкли просо , гречку та інші злакові культури на крупи .

     Ткацький верстат , на якому довгими зимовими вечорами жінки ткали полотно .

Отже , нам потрібно берегти те , що залишили наші предки .

Наступна зупинка « Україна сьогодні»

• Діти , ми багато дізналися про минуле нашої держави ,  про її  державні та народні символи . А тепер пригадаємо яка ж Україна сьогодні . Чи все так добре у нашій державі ?

      Ми бачимо , що на Сході України  люди живуть не так спокійно , як на нашій частинці . Багато людей , які захищали наш спокій і мир не повернулися з Донецької та Луганської областей . То ж давайте запалимо свічечку пам’яті  і хвилиною мовчання  вшануємо  тих , хто загинув , захищаючи єдність держави .

( Діти встають )

•  І  у нашому селі герої , воїни , які захищали цілісність нашої держави і нещодавно повернулися . Це Микола Володимирович Бортник та Сергій Миколайович Бортник . Ми вдячні їм за героїзм .

• А зараз кожен учень  на кольоровому папері  відмалює свою долоньку, виріже її ножицями і ми все це розмістимо навколо ось такого схематичного зображення  території  України ( тобто карти) , щоб наша  Батьківщина була захищена  любов’ю , а тепло ваших долоньок буде оберігати мир і спокій нашої неньки – України . Цю карту будемо зберігати у класі   й будемо завжди пам’ятати, що ми  є громадяни своєї милої  України. Ми її сини і доньки , а тому ми все робитимемо для того, щоб Вітчизна наша процвітала , була могутньою державою. А ви , діти, будете старанно вчитись на благо своєї Вітчизни.

У центрі карти розмістимо голуба , який буде символізувати мир .

Підходить до завершення наша подорож .

Зробимо заключну зупинку і підведемо підсумки нашої подорожі .

• Як ми називаємо рідний край, де народилися і живемо? (Батьківщина).

— Карту якої держави ви бачите перед собою? (України).

• Як називають народ, що живе в Україні? (Українці).
• Які ви знаєте державні символи? (Герб, пра­пор, гімн).
• Які ви знаєте народні символи? (Рушники, верба, калина, барвінок та ін.).

—  Скільки кольорів має український прапор? Що вони означають?

"Про­довж речення".

На уроці я дізнався про ... (Україну, державні та народні символи ).

Мені сподобалося ...

Мені б хотілося ще раз...  

Діти, я дуже вдячна вам за проведену роботу. Вважаю, що ви багато корисного взяли для себе, виростатимете гідними людьми, любитимете Україну і приноситимете тільки користь своїй Батьківщині. І хочу наш урок завершити словами вірша Володимира  Сосюри :

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
      Любіть Україну у сні й наяву,
      вишневу свою Україну,
      красу її, вічно живу і нову,
      і мову її солов'їну.